Словарь української мови (1924)/порохня
| ◀ порохно | Словарь української мови П порохня |
порохнявий ▶ |
|
Порохня́, ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. I. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться. (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.