Словарь української мови (1924)/поруга
◀ порубок | Словарь української мови П поруга |
поругатися ▶ |
|
Пору́га, ги, ж. Поруганіе, оскорбленіе. Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подайте. АД. II. 7. Я знаю, що ти мої сестри не лишиш в поругу. Федьк. Ум. Пору́гонька. Мет. 141.