Словарь української мови (1924)/поручати
| ◀ поруч | Словарь української мови П поручати |
поручатися ▶ |
|
Поруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. поручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.
| ◀ поруч | Словарь української мови Борис Грінченко П поручати |
поручатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поручати
Борис Грінченко
1924
Поруча́ти, ча́ю, єш, сов. в. поручи́ти, чу́, чиш, гл. Поручать, поручить.