Словарь української мови (1924)/порядити
◀ поряджати | Словарь української мови П порядити |
порядкування ▶ |
|
Поряди́ти, джу́, диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
◀ поряджати | Словарь української мови Борис Грінченко П порядити |
порядкування ▶ |
|
Словарь української мови — П
порядити
Борис Грінченко
1924
Поряди́ти, джу́, диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.