Словарь української мови (1924)/порядний
◀ порядкувати | Словарь української мови П порядний |
порядність ▶ |
|
Поря́дний, а, е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Г. Барв. 164. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні. Г. Барв. 240.