Вікіджерела:Проза сьогодні/12 лютого
Не-читальник. Оповідання. (Едмонтон, ?) | ||
…
А Проць пішов у саму середину міста, на жидівску вулицю. В обох періях аж кишіло від жидівских склепиків. Зараз таки зачепила єго каправа, горбата жидівка з крайного склепу. — Що купуєте, ґаздо? Ходїть до мене! — В тебе нема! — сказав Проць тай не подивив ся навіть на ню. Жидівка вхопила єго за рукав. — Чому нема? Ходїть! Проць увійшов до склепу. На помостї й на поличках стояло всюди скло, триною й стухлою соломою обложене. — Цвики є? — запитав Проць. — Нема цвиків. Купіть собі лямпу. Дуже дешево. А сьвітить, ц-ц-ц. — Іди, бо як ти засьвітю, то три дни тобі сьвічки в очах муть стояти! Вийшов розлючений. Жидівка вибігла за ним. — Чуєте, ґаздо, як вам треба цвиків, то йдїть до мого зятя, отам-о з другого краю вулицї. Зараз вас мій Абрамко поведе. |
||