Твори (Франко, 1924–1929)/29-1/«Із ідей»
| ◀ Мультатулі. Матвія гл. XXI | Твори в 30 томах Том XXIX. Книга 1 Із оповідань (Мультатулі) «Із ідей» |
Марк Твайн. Страховища німецької мови ▶ |
|
Проповідники містять мудрість народів. Он що! Чому ж професори не укладають приповідок?
|
|
Їздець упав із коня. І відтоді кожний, хто впав із коня, почав називати себе їздцем.
|
|
Часто трапляється, що не бачимо якоїсь речі тому, бо вона занадто велика.
|
|
— Бачиш, сину, як мудро устроїло все провидіння! Пташка складає яйця до гнізда. Писклята виклюються в пору, коли буде багато мушок і червячків, що служать їм поживою. Тоді вони співатимуть хвалу творцеві, що обсипає добродійствами всі свої твори…
— Чи й червячки співатимуть, татку?
|
|
Нема нічого поетичнішого над правду. Хто в ній не знаходить поезії, той усе буде мізерненьким поетом, непричасним до неї.
|
|
Мешканці краю бувають свобідні або не свобідні не через закон. Міру свободи означають їх обичаї.
|
|
Недавно бачив я в Брукселі на вулиці жінку, що ледве не ледве провадила додому свого п'яного чоловіка. Це була нелегка справа, бо чоловік виписував страшенні „мисліте“, а жінка була слабка. Але, якто жінки звикли, вона якось давала собі раду. Коли чоловік упав, вона піднімала його на ноги й добирала способу, щоб потягти його знов кілька кроків наперед.
Якась милосердна душа предложила їй завести пацієнта до її помешкання, нехай виспиться.
— Ах, мій боже, неможливо! Сьогодні вибори!
Той чоловік ішов на голосування!