Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росити
Берлін: Українське слово, 1924

Роси́ти, шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Нп. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. I. 73).