Словарь української мови (1924)/розщіпати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розщіпати
Берлін: Українське слово, 1924

Розщіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. розщіпну́ти, ну́, не́ш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.