Словарь української мови (1924)/розщебетати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розщебетати
Берлін: Українське слово, 1924

Розщебета́ти, чу́, чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.