Словарь української мови (1924)/розщипувати
◀ розщипати | Словарь української мови Р розщипувати |
розщібати ▶ |
|
Розщи́пувати, пую, єш, сов. в. розщипа́ти, па́ю, єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Кв. I. 260. Розщипали на дрібні кавалки. Гн. II. 204.