Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роковий
Берлін: Українське слово, 1924

Рокови́й, а́, е́ 1) Годовой, бывающій разъ въ году. Роковий ярмарок. Св. Л. 20. Зов'єм віночки на всі святочки, на годовії, на роковії. Чуб. III. 334. До вас прийдуть рокові гості. Чуб. III. 192. Завтра святий празник, роковий день Великдень. АД. I. 231. 2) Годовой. Ой щоб ту ніч пожерла тьма страшенна, щоб не лічив її ніхто в роковім крузі. К. Іов. 7.