Словарь української мови (1924)/роз'ярятися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роз'ярятися
Берлін: Українське слово, 1924

Роз'яря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. роз'яри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.