Словарь української мови (1924)/розшугакати
| ◀ розштовхувати | Словарь української мови Р розшугакати |
розшукати ▶ |
|
Розшуга́кати, каю, єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері, — не влізеш, чи що? І такечки холодно. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.