Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рокита
Берлін: Українське слово, 1924

Роки́та, ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. Роки́точка. Мет. 56.