Словарь української мови (1924)/розшматувати
| ◀ розшкепити | Словарь української мови Р розшматувати |
розшморгнути ▶ |
|
Розшматува́ти, ту́ю, єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.
| ◀ розшкепити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розшматувати |
розшморгнути ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розшматувати
Борис Грінченко
1924
Розшматува́ти, ту́ю, єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.