Словарь української мови (1924)/ропутіти
| ◀ роптати | Словарь української мови Р ропутіти |
ропуха ▶ |
|
Ропуті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міус. окр.
| ◀ роптати | Словарь української мови Борис Грінченко Р ропутіти |
ропуха ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ропутіти
Борис Грінченко
1924
Ропуті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міус. окр.