Словарь української мови (1924)/повзувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повзувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повзува́ти, ва́ю, єш, гл. Обуть (многихъ). Пани повзувані, сліди ваші босі. Ном. № 1183.