Словарь української мови (1924)/поверхник
◀ поверх | Словарь української мови П поверхник |
поверхниця ▶ |
|
Поверхни́к, ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. I. 103, 146.
◀ поверх | Словарь української мови Борис Грінченко П поверхник |
поверхниця ▶ |
|
Словарь української мови — П
поверхник
Борис Грінченко
1924
Поверхни́к, ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. I. 103, 146.