Словарь української мови (1924)/повагом

by Борис Грінченко

◀ повага

Словарь української мови Борис Грінченко П повагом

поважати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́ва́гом, нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Ном. № 9650. Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. ЗОЮР. II. 285. А ніч іде, іде собі повагом. К. Іов. 15.