Словарь української мови (1924)/повбірати
| ◀ повбігати | Словарь української мови П повбірати |
повбіратися ▶ |
|
Повбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Одѣть (многихъ). У неділоньку так гарно їх повбірає. Кв.
| ◀ повбігати | Словарь української мови Борис Грінченко П повбірати |
повбіратися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повбірати
Борис Грінченко
1924
Повбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Одѣть (многихъ). У неділоньку так гарно їх повбірає. Кв.