Словарь української мови (1924)/повдовіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повдовіти
Берлін: Українське слово, 1924

Повдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.