Словарь української мови (1924)/повбивати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повбивати
Берлін: Українське слово, 1924

Повбива́ти, ва́ю, єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. Рудч. Ск. I. 156. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати… От наші їх повбивали… і повернули додому. ЗОЮР. I. 103.