Словарь української мови (1924)/повбивати

by Борис Грінченко

◀ повбезпечувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повбивати

повбиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повбива́ти, ва́ю, єш, гл. Перебить, убить (многихъ). Той кінь їх повбивав. Рудч. Ск. I. 156. В одній хаті три татарюги сидять посеред хати… От наші їх повбивали… і повернули додому. ЗОЮР. I. 103.