Словарь української мови (1924)/повзати
| ◀ повзання | Словарь української мови П повзати |
повзти ▶ |
|
По́взати, заю, єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
| ◀ повзання | Словарь української мови Борис Грінченко П повзати |
повзти ▶ |
|
Словарь української мови — П
повзати
Борис Грінченко
1924
По́взати, заю, єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.