Словарь української мови (1924)/Виї–Вик
| ◀ Б | Словарь української мови В |
Г ▶ |
|
виїдати • виїдок • виїзд • виїзджати • виїздити • виїсти • виїститися • виїхати • вийгравати • виймати • вийматися • вийна • вийти • викавзувати • виказ • виказати • виказитися • виказувати • викакати • викакатися • виканючити • викапаний • викарати • викарбувати • викати • викачалкувати • викачати • викачувати • викачуватися • викашлювати • викашлюватися • виквиляти • викидати • викидатися • викидний • викинути • википати • викисати • викичувати • викишкати • викінчити • викінчувати • виклад • викладаний • викладання • викладати • викладний • викладування • викладувати • викладчастий • викладчатий • викласти • виклеїти • виклесуватися • виклеювати • виклик • викликання • викликати • виклинати • виклисувати • викличка • виклопотати • викльовувати • виклюнути • викобзати • виков • виковерзувати • виковзати • виковтати • виковувати • виковуватися • виколоти • виколупати • виколупнути • виколупувати • виколювати • виколядувати • викомпонувати • виконавець • виконання • виконати • виконувати • виконуватися • викопати • викопирсати • викопирсувати • викопувати • викопуватися • викоренити • викорінювати • викорінюватися • викоріняти • викормити • викорпати • викорпувати • викорчовувати • викорчувати • викос • викосити • викот • викотити • викохати • викохувати • викохуватися • викоцабнутися • викочувати • викочуватися • викошувати • викпити • викравка • викрадати • викрадатися • викрасити • викрасти • викрашати • викрашатися • викресати • викривати • викривити • викривляти • викривлятися • викрик • викрикнути • викрити • викришити • викришитися • викришки • викруглити • викругляти • викрут • викрутаси • викрутасом • викрутень • викрутити • викрутка • викручувати • викручуватися • виктувати • викувати • викуп • викупати • викупатися • викупити • викупляти • викуплятися • викупне • викурити • викурювати • викуряти • викусити • викушувати