Словарь української мови (1924)/викотити
◀ викот | Словарь української мови В викотити |
викохати ▶ |
|
Ви́котити, ся. См. Викочувати, ся.
◀ викот | Словарь української мови Борис Грінченко В викотити |
викохати ▶ |
|
Словарь української мови — В
викотити
Борис Грінченко
1924
Ви́котити, ся. См. Викочувати, ся.