Словарь української мови (1924)/викачувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викачувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вика́чувати, чую, єш, сов. в. ви́качати, чаю, єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы вика́чують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.