Словарь української мови (1924)/викачувати
| ◀ викачати | Словарь української мови В викачувати |
викачуватися ▶ |
|
Вика́чувати, чую, єш, сов. в. ви́качати, чаю, єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы вика́чують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.