Словарь української мови (1924)/виковерзувати
◀ виков | Словарь української мови В виковерзувати |
виковзати ▶ |
|
Ви́коверзувати, зую, єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. М. Пр. 69.