Словарь української мови (1924)/виконувати

by Борис Грінченко

◀ виконати

Словарь української мови Борис Грінченко В виконувати

виконуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вико́нувати, ную, єш, сов. в. ви́конати, наю, єш, гл. Исполнять, исполнить, привести въ исполненіе. Се твоє бажання виконаємо. К. (О. 1861. III. 6). — при́сягу. Присягнуть. Котл. НП. 344. Уся старшина присягу виконала Сомкові на послушенство в ринковій церкві Ичанській. К. ЧР. 304.