Словарь української мови (1924)/викрутаси

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викрутаси
Берлін: Українське слово, 1924

Викрута́си, сів, м. 1) Извороты, трудныя „па“ (въ танцахъ). Виробляв такі викрутаси, що ніхто б і не подумав, що сього козака бито недавно киями. К. ЧР. 286. 2) Увертки.