Словарь української мови (1924)/викінчувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
викінчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Викі́нчувати, чую, єш, сов. в. ви́кінчити, чу, чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.