Словарь української мови (1924)/викурювати

by Борис Грінченко

◀ викурити

Словарь української мови Борис Грінченко В викурювати

викуряти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вику́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́курити, рю, риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.