Словарь української мови (1924)/викликати
| ◀ викликання | Словарь української мови В викликати |
виклинати ▶ |
|
Виклика́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́кликати, чу, чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.