Словарь української мови (1924)/пошмугляти

by Борис Грінченко

◀ пошморгом

Словарь української мови Борис Грінченко П пошмугляти

пошнипати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пошмугля́ти, ля́ю, єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. I. 89.