Словарь української мови (1924)/пошпугувати
| ◀ пошпувати | Словарь української мови П пошпугувати |
пошпурити ▶ |
|
Пошпугува́ти, гу́ю, єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79.
| ◀ пошпувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пошпугувати |
пошпурити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошпугувати
Борис Грінченко
1924
Пошпугува́ти, гу́ю, єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79.