Словарь української мови (1924)/пошкодувати
| ◀ пошкодіти | Словарь української мови П пошкодувати |
пошкопиртати ▶ |
|
Пошкодува́ти, дую, єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
| ◀ пошкодіти | Словарь української мови Борис Грінченко П пошкодувати |
пошкопиртати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошкодувати
Борис Грінченко
1924
Пошкодува́ти, дую, єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.