Словарь української мови (1924)/пошкопиртати
| ◀ пошкодувати | Словарь української мови П пошкопиртати |
пошкребти ▶ |
|
Пошкопирта́ти, та́ю, єш, гл. Бросить палку шкопирта́. КС. 1887. VI. 475. См. Шкопирта, нар.
| ◀ пошкодувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пошкопиртати |
пошкребти ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошкопиртати
Борис Грінченко
1924
Пошкопирта́ти, та́ю, єш, гл. Бросить палку шкопирта́. КС. 1887. VI. 475. См. Шкопирта, нар.