Словарь української мови (1924)/пошкодіти
| ◀ пошкодити | Словарь української мови П пошкодіти |
пошкодувати ▶ |
|
Пошкоді́ти, ді́ю, єш, гл. = Пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Мнж. 32. Пошкоділа рідного брата. Новомоск. у.
| ◀ пошкодити | Словарь української мови Борис Грінченко П пошкодіти |
пошкодувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пошкодіти
Борис Грінченко
1924
Пошкоді́ти, ді́ю, єш, гл. = Пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Мнж. 32. Пошкоділа рідного брата. Новомоск. у.