Словарь української мови (1924)/пощербити

by Борис Грінченко

◀ пощебати

Словарь української мови Борис Грінченко П пощербити

пощибати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пощерби́ти, блю́, би́ш, гл. 1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили. Щог. В. 9. 2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.