Словарь української мови (1924)/поязичитися
| ◀ появлятися | Словарь української мови П поязичитися |
поярковий ▶ |
|
Поязи́читися, чуся, чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).
| ◀ появлятися | Словарь української мови Борис Грінченко П поязичитися |
поярковий ▶ |
|
Словарь української мови — П
поязичитися
Борис Грінченко
1924
Поязи́читися, чуся, чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).