Словарь української мови (1924)/пощасливити

< Словарь української мови (1924)

◀ пощадити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пощасливити

пощастити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пощасли́вити, влю, виш, гл. Осчастливить (многихъ).

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пощасливити&oldid=530347