Словарь української мови (1924)/пошанівок
◀ пошанівля | Словарь української мови П пошанівок |
пошанування ▶ |
|
Пошані́вок, вку, м. 1) = Пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. НВолын. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у. 2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.