Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
Д.
 

дперти  •  драб  •  драбастий  •  драбина  •  драбинастий  •  драбинник  •  драбинчастий  •  драбиняк  •  драбинястий  •  драбки  •  драбчастий  •  драгва  •  драгленький  •  драглий  •  драглина  •  драглинастий  •  драглі  •  драгліти  •  драгно  •  драговина  •  драголюб  •  драгоман  •  драгонія  •  драгуля  •  драгун  •  драгунський  •  дражливий  •  дражнити  •  дражнитися  •  дракон  •  драла  •  драли  •  дралимона  •  драма  •  драматичний  •  драмований  •  драмувати  •  дранджоли  •  драненький  •  дранець  •  драний  •  драниця  •  драничина  •  драничка  •  дранка  •  драння  •  дрант  •  дрантавий  •  дрантивий  •  дрантина  •  дрантогуз  •  дрантя  •  дрань  •  драп  •  драпак  •  драпати  •  драпатий  •  драпач  •  драпачка  •  драпіжник  •  драпіка  •  драпкати  •  драпкатися  •  драпустан  •  драпцем  •  драпцювати  •  драта  •  дратва  •  драти  •  дратися  •  дратливий  •  дратливість  •  дратований  •  дратовка  •  дратування  •  дратувати  •  дратуватися  •  драч  •  драча  •  драчка  •  драчкувати  •  древина  •  древко  •  древній  •  древо  •  древоруб  •  дреглі  •  дрегло  •  дрегнути  •  дрегота  •  дреґес  •  дременути  •  дремлик  •  дремлюга  •  дренути  •  дренчати  •  дрепенути  •  дрешпак  •  дриветня  •  дривотень  •  дригавиця  •  дриглі  •  дригтіти  •  дриґ  •  дриґавка  •  дриґання  •  дриґати  •  дриґатися  •  дриґез  •  дриґнути  •  дриґонути  •  дриґулька  •  дриженець  •  дриженина  •  дрижифіст  •  дриз  •  дризнути  •  дриль  •  дрилювати  •  дриля  •  дримба  •  дримбати  •  дриндати  •  дриндом  •  дрипи  •  дрип'я  •  дрискуля  •  дрисливий  •  дрисливиці  •  дрислівка  •  дрисля  •  дрислявка  •  дрислячий  •  дрисня  •  дристати  •  дристокоз  •  дристун  •  дристуха  •  дрись!  •  дришля  •  дришня