Словарь української мови (1924)/дриґулька

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дриґулька
Берлін: Українське слово, 1924

Дриґу́лька, ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює. Сим.