Словарь української мови (1924)/драчка
◀ драча | Словарь української мови Д драчка |
драчкувати ▶ |
|
Дра́чка, ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ см. при словѣ драч 2). 2) Доска. Дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструментъ: ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Кіев. у.