Словарь української мови (1924)/дриз

by Борис Грінченко

◀ дрижифіст

Словарь української мови Борис Грінченко Д дриз

дризнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дриз, за и зу, м. Хворостъ. Нема ні дри́за, зу. Нѣтъ ни прутика. Мнж. 179; нѣтъ ничего. Мнж. 162.

Дри́за да́ти. Побѣжать, убѣжать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів.