Словарь української мови (1924)/драгліти
| ◀ драглі | Словарь української мови Д драгліти |
драгно ▶ |
|
Драглі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. II. 121.