Словарь української мови (1924)/драглі

by Борис Грінченко

◀ драглинастий

Словарь української мови Борис Грінченко Д драглі

драгліти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Драглі́, лі́в, м. мн. 1) Студенистое вещество. Драгля́ми взяло́сь. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а на весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. Дещо. 2) Кушанье: студень. Чуб. VII. 444. 3) Раст. Tremella mesentherica Rety. ЗЮЗО. I. 139.