Словарь української мови (1924)/драбинчастий
◀ драбинник | Словарь української мови Д драбинчастий |
драбиняк ▶ |
|
Драби́нчастий, а, е. 1) = Драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу. Стор. I. 39.