Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
драбина
Берлін: Українське слово, 1924

Драби́на, ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394. 2) = Драбки. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. I. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. Драби́нка, драби́ночка.